Віволт

ОСОБЛИВОСТІ ТА ПЕРЕВАГИ

• Посилення ефективності засобів захисту рослин.
• Широке визнання в усьому світі.
• Висока якість за економічну вигоду.
• Безпечний для навколишнього середовища та обладнання.

Діючі речовини: ізодециловий спирт (альфа-ізодецил-омега-гідроксиполі-оксіетилен)

Препаративна форма: водний розчин, містить 90% етоксилату

Пакування: пластикова каністра, 5 л

Термін зберігання: 3 роки

МЕХАНІЗМ І ШВИДКІСТЬ ДІЇ

ПАР Віволт® зменшує поверхневий натяг крапель, збільшує кут контакту із поверхнею листка, що зумовлює розширення поверхні покриття листка і зростання площі поглинання (абсорбції).

Використання ПАР Віволт® сприяє проникненню через кутикулу та значно прискорює потрапляння сульфонілсечовинних гербіцидів у листки бур’янів, а також посилює ефективність препаратів.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ

• Культура: польові та овочеві культури
• Норма внесення: 0,15-0,2% концентрації від об’єму робочого розчину
• Фаза внесення: згідно з рекомендаціями
• Кількість обробок: згідно з рекомендаціями

Гербіциди Геліантекс®, Геліантекс® Про, Квелекс®, Кордус® Флекс, Паллас®, Паллас® Екстра, Тітус®, Тітус® Екстра слід використовувати з ПАР Віволт®.

Бак наполовину наповнюють водою і при працюючій мішалці додають пестициди. Потім мішалку зупиняють і додають ПАР Віволт®, після чого доливають в бак води до необхідного об’єму і знову вмикають мішалку.

ПАР Віволт® застосовується в концентрації 0,15-0,2% (150-200 мл/100 л води) при нормі виливу робочої рідини від 200 до 300 літрів на гектар. Рівень концентрації ПАР Віволт® залежить від препарату.

При обробках з меншим об’ємом слід використовувати 200 мл ПАР Віволт® на гектар.

У посушливих та жарких умовах для захисту посівів кукурудзи від злакових видів бур’янів рекомендується збільшити норму ПАР Віволт® до 0,2% та збільшити норму виливу робочого розчину.

ЦІКАВА ІНФОРМАЦІЯ

Відомо, що як однодольні, так і дводольні види бур’янів різні щодо “змочуваності” листкової поверхні (показник гідрофільності–ліпофільності/гідрофобності).

-         Добре змочуються гідрофільні види, такі як подорожник, нетреба звичайна.

-         Відносно добре змочуються соняшник, буряки цукрові, пасльонові культури, падалиця соняшнику, канатник Теофраста, види гірчиці, ромашки, щириці, пасльону, дурман звичайний, будяк жовтоцвітний, підмаренник чіпкий.

-         Погано змочуються гідрофобні види: грицики звичайні та ін. хрестоцвіті бур’яни, зірочник середній, види гірчаків, фіалки.

-         Дуже погано змочуються і відштовхують воду горох, ріпак, кукурудза, злакові культури; всі види злакових бур’янів; види лободи та лутиги.

Злакові та дводольні бур’яни «змочуються» по-різному. Гідрофільність та ліпофільність (гідрофобність) — показники, що визначають змочуваність поверхні. Гідрофільність — здатність «любити» воду, ліпофільність, навпаки, – «не любити» воду, a «любити» олію, жири. В практичному сенсі це означає: що більш гідрофільну поверхню має бур’ян, то він краще буде змочуватись водою (навіть без додавання прилипачів).

І навпаки: що більш ліпофільна (гідрофобна) поверхня, то поверхня бур’янів буде гірше змочуватись водою, а точніше – її відштовхувати!